Щоб чогось навчити дитину, потрібно її захопити, заразити. Діти копіюють поведінку батьків. Якщо вони не бачать в домі дорослих, які заглибились у читання, які спішать поділитися прочитаним, у них не виникне інтересу до такого способу пізнання. Наївно гадати, що ваша дитина потягнеться до книжки, якщо ви увесь час проводите біля екрану.
.
.
.
Щоб діти читали книги, вони повинні вирости в оточеннні книг. Вимоги економії місця, висока мобільність і швидке поширення електронних носіїв витіснили важкі томи книг, за якими іще недавно записувались у чергу. Книжкові шафи та полиці стали розглядатися як неможливе ретро, котре не вписується до сучасного дизайну, який чомусь називають євроремонтом. У будинках європейців надзвичайно цінуються і бережуться старовинні бібліотеки або хоча б їх залишки. Якщо в будинку немає слідів інтелектуальної культури, а лише ознаки фінансового благополуччя, як діти дізнаються, що читання і книги є особливими цінностями? В домі з книжковою шафою, де можна покопирсатися хочаб таємно, виросте дитина-читач.
.
Читайте разом із дитиною те, що цікаво і вам, і їй. Дитяча література постійно поновлюється, тому складно слідкувати за новинками. Зацікавлені мами і, навіть, деякі татусі сьогодні легко обмінюються знаннями та рекомендаціями через мережу Інтернет
.
Учіть дитину творити, складайте із нею історії. Інтерес до придуманих світів лежить в основі потреби читати товсті книжки у майбутньому. Переказуючи старі казки на новий лад, приписуючи героям неймовірні вчинки, ви формуєте у дитини творчу уяву. Діти із розвинутою творчою уявою будуть шукати складніші та цікавіші історії, ніж вони можуть придумати самі чи разом із батьками. Вони потягнуться до книг.
.
.
Учіть із дитиною вірші. Дитячий вірш, розмір вивченого тексту — це, говорячи сучасною мовою, формат тексту, який дитина може зрозуміти, зв’язати докупи, запам’ятати і переказати за один раз. Це «стійка порція», «квант», «одиниця» читання. У дітей, котрі відразу сіли за комп’ютери, як правило, не сформоване усне мовлення та вміння зв’язано викласти свою думку. Навички оперування текстами набуваються не лише під час механічного читання, але й в усній мові, в процесі рольової гри, в різноманітних соціальних ситуаціях.
.
Розігруйте вистави за мотивами відомих книжкових сюжетів. Дітям цікаві відносини поміж людьми, незвичними персонажами, і, як тільки настає час рольових ігор, вони із задоволенням занурюються в їх світи. З 4-5-ти років «одиницею читання» стає подія, яка трапилась із двома і більше героями. Можна сказати, що діти починають засвоювати мистецтво діалогу і роблять іще один важливий крок до формування сюжетного мислення.
.
Лише після цього батькам слід приділити увагу вивченню літер зі своєю дитиною, складанню слів і речень. Техніка читання до того відставала від уяви та мислення, і це було додатковим мотивом: як можна швидше навчитися читати, щоб задовільнити свою потребу в нових знаннях.
.
.
.
Маховська О.
Коментарi