БІБЛІОТЕКА опорного закладу "Шацький ліцей"

Народився французький поет Поль Верлен

Поль Марі́ Верле́н (нар. 30 березня 1844, Мец— пом. 8 січня 1896, Ежен)— французький письменник, поет, символіст.

Народився у сім'ї військового інженера, Матір— дочка багатого цукрового фабриканта, одна виховувала дитину. У 1851 році Верлен навчався у Парижі, в приватному пансіоні Ландрі. Згодом Верлен продовжив навчання в паризькому ліцеї Бонапарта. У 1862 році, склавши іспит на звання бакалавра, слухав лекції в училищі правознавства. Проте навчання тривало недовго. Уже в 1864 році Верлен— дрібний службовець одного із страхових агентств, дещо пізніше— чиновник районної паризької мерії та міської ратуші.

З самого дитинства вiн проявляв здiбностi до писання вiршiв. Вже 1858 року надіслав один із ранніх віршів— «Смерть»— Віктору Гюго й одержав схвальну оцінку, а 1863 року з'явилась перша публікація поета-початківця.

У 1866 уже вісім його віршів з'явилися в збірці "Сучасний Парнас". У тому ж році Верлен видав власну збірку "Сатурнічні поезії", значну частину яких склали поезії, написані під помітним впливом Шарля Бодлера, Теофиля Готьє і парнасців. У 1868 з'явилася брошурка за назвою "Подруги": ці кілька віршів були присвячені темі лесбійської любові, і незначний тираж був негайно конфіскований поліцією (пізніше "Подруги" ввійшли до збірки "Паралельно").

У 1869 вийшла друга книга Верлена "Вишукані свята", головною темою яких стали мотиви мистецтва. У тому ж році поет познайомився з Матильдой Мот’є де Флервиль і після зарученя у червні 1869 почав працювати над збіркою "Добра пісня", цілком присвяченою нареченій. Книга, що вийшла у світ 12 червня 1870, за два місяці до вінчання, стала весільним подарунком Матильді.

У 1871 році Верлен залишився в Парижі, працюючи в бюро преси Паризької комуни. Після падіння Комуни йому довелося пережити репресії та кривавий терор, тривалий час переховуючись. Так він заохотився до алкоголю. Фатальну роль у цьому відіграла і дружба з Рембо.

У серпні 1871 року юний Рембо надсилає Верлену листа з віршем «П'яний корабель», а потім приїжджає до нього в Париж. Їхні стосунки були бурхливими та сповненими драматизму. Зблизившись із Верленом Рембо став його постійним супутником, завсідником гулянок у кафе. У липні 1872 року обидва поети вирушають до Бельгії, а звідти— до Англії, де, терплячи голод і холод, часто задурманені алкоголем, вони проводять час у безкінечних суперечках та сварках. Улітку 1873 року у Брюсселі під час сварки Верлен поранив товариша, вистріливши в нього з пістоля. За замах на життя Рембо, Верлена було затримано і 8 серпня 1873 року засуджено на 2 роки тюремного ув'язнення. Коли Верлен перебував у в'язниці містечка Монс, йому було вручено копію рішення суду про розірвання шлюбу з дружиною.

У тюрмі Верлен переживав глибоку духовну кризу. По виході з в'язниці у світосприйнятті поета відбувся справжній переворот— він навернувся в католицтво. Наступна книга Верлена «Мудрість» (1881) явила світові нову властивість його поезії— релігійне натхнення. Релігійне обернення, бурхливе й пристрасне, було, як це притаманно Верлену, суперечливим і непослідовним, разом із тим, «Мудрість»— книга глибоко продумана. Поет, відрікаючись від свого розпусного минулого з Рембо, розраховував знайти «підкріплення» у вірі, за її допомогою розв'язати конфлікт між «життям» і «мистецтвом». У 1875–1877 роках поет живе переважно в Англії, багато працює.

У 1882 році Верлен публікує вірш «Поетичне мистецтво». Він ніби подає теоретичне обґрунтування тих особливостей своєї поезії, які намітилися в «Сатурналіях» та «Вишуканих святах» і повністю втілилися в «Добрій пісні» й особливо в «Романсах без слів».

1884 р. виходить збірка "Колись і недавно" і кнгига літературно-критичних статей "Прокляті поети", де Верлен дав вичерпну характеристику найновішої школи поетів-символістів і визнав геніями зовсім невідомих у той час С. Малларме, А. Рембо, Т. Корб'єра та ін. Успіх «Проклятих поетів» викликав цікавість публіки і до самого Верлена— поет отримав змогу видавати свої твори та одержувати за них гроші. А доти він вів злиденне існування, хворий та переслідуваний постійними невдачами.

Естетичні принципи поета отримують досконалу форму у збірниках останнього періоду "Любов" (1888), "Щастя" і "Пісні для неї" (1891).

Письменник очолював плеяду молодих поетів. Його вірші отримали шалену популярність. На традиційній церемонії обрання "короля поетів" 1891 року після смерті Л. де Ліля, більшу кількість голосів було віддано за Верлена.

Але визнання прийшло надто пізно: талановитий поет останні роки хворів і постійно знаходився у лікахнях.

Помер Поль Верлен 8 січня 1896 року в лікарні від кровотечі в легенях.

ТВОРИ ПОЛЯ ВЕРЛЕНА У ФОНДІ БІБЛІОТЕКИ ОЗ НВК "ЗОШ І-ІІІ СТ.-ГІМНАЗІЯ" СМТ ШАЦЬК: