.
ЯК ЛЮДИ НАВЧИЛИСЯ ГОВОРИТИ АБО КАЗКА ПРО ЧАСТИНИ МОВИ
Було це давно, коли ще люди не вміли говорити, а спілкувалися жестами. У хатині край лісу жили частини мови й розділові знаки. Так, я розумію вас! Це дивно! Адже яка потреба в розділових знаках, якщо не вмієш читати, писати і навіть говорити! Але вони існували і кожного дня спостерігали за людьми. Коли вечоріло, частини мови з розділовими знаками сідали за круглий стіл і міркували, як навчити людей говорити. Першим озвалось Дієслово:
- Ну що ж, я у мові головне, тому буду керувати. Вносьте свої пропозиції.
- Я думаю, спершу треба нАвчити людей говорити про себе, - вигукнув Займенник.
- Ні! Спершу навчимо говорити про навколишній світ, - сказав Іменник.
- Я згідний, - підтримав Прикметник. - Водночас покажемо, який він неймовірний.
- Тю! Хіба це важливо? Головне - арифметика, - запевнив Числівник.
- Не забудьте про нас! - озвалися Прийменник із Сполучником. - Адже без нас ви все одно нічого не варті.
За столом спокійно сиділи розділові знаки й уважно спостерігали за учасниками дискусії. Їм було цікаво: хто ж візьме гору? Знак Оклику не стримався:
- Ви ще побийтеся!
- Як вам не соромно? - вигукнув Знак Питання.
- Припиніть! Ми всі важливі і необхідні в мові, - підсумувала Крапка. - Тільки спільними зусиллями ми навчимо людей говорити.
Аж раптом відчинилися двері і до хатини зайшов чоловік. Частини мови й розділові знаки оторопіли. А чоловік зняв шапку, роззирнувся довкола і ...сказав:
- Ой, як тут гарно!
З того часу люди почали говорити
Вікторія ХАЦЕР
.
.
Коментарi