ОЗЕРО СВІТЯЗЬ
(ОПИС)
«Величезна, могутня, чорно-синя водна площа... Мов величезно оксамитна плахта, всіяна сапфірами, смарагдами, діамантами, неспокійно рухається, тремтить; по ній ходять один за одним величезні вали та буруни, немов на морі, з білими «зайчиками», як білими хмарками чи перлинами, котрі то з'являються, то раптом зникають...
Біжать буруни по воді, докочуються до берега і з грізним, суворим рокотом навалюються на нього; безугавне ремство прибою заглушає людську мову, а відгук прибою лунає навкруги, котиться кудись у безвість...»
Ось так описав волинську перлину молодий вчений Павло Аполлонович Тутковський (майбутній академік АН УРСР), який в 1899 році здійснив ґрунтовне дослідження о.Світязь. Він допускав, що саме тут, в районі озера, зупинив свій шлях великий льодовик, який спустився сюди зі Скандинавії. Вздовж берегів озера, на полях, на горбах можна натрапити на величезні валуни, принесені льодовиком. Про підводні світязькі «гори» вже годі й казати.
Дослідження вченого були опубліковані в 1901 році в журналі «Киевская старина».
Найглибше озеро в Україні - Світязь - знаходиться на північному заході Волинської області. Воно входить до групи Шацьких озер і є найбільшим і найглибшим серед них.
Озеро займає площу 2,75 тис.га.
Довжина берегової лінії озера становить близько 30 км.
Об’єм водної маси складає 180,8 млн.куб.м,
Середня глибина Світязя дорівнює 6,9 м.
Максимальна глибина - 58,44 м - відмічена в північно-західній частині озера (Ленцевич, 1931).
Площа водного дзеркала - 26,2 км.
В плані озеро має неправильну форму і витягнуте з південного заходу на північний схід на 9,3 км.
Максимальна ширина озера 4,8 км,
мінімальна - 2,3 км.
У тектонічному відношенні акваторія оз. Світязь знаходиться на південно-західному схилі Руської платформи, між Брестською западиною і Львівським палеозойським прогином (Цись, 1962). Безпосередньо дана територія розташована в області палеозойського Волинського підняття, його Вижівського блоку, зокрема Шацького антиклінарного підняття і Піщанського синклінарно-блокового пониження, на вододільній поверхні між річками Західний Буг та Прип’ять.
Рельєф озера складний. З півночі і півдня в озеро врізуються миси, які поділяють озеро на мілководну і глибоководну частини. Західна частина озера має більш складну конфігурацію дна і більші глибини, східна - мілководна з меншими перепадами глибин. Максимальна глибина спостерігається в північно-західній частині озера, де доходить до крейдового горизонту, потужність якого тут становить близько 370 м.
Посередині озера є острів, площа якого становить приблизно 7 га. Він простягається в північно-східному напрямку на 800 м, максимальна ширина досягає 150-170 м.
Берег - це зона взаємодії суші і водойми, що визначає поширення різноманітних форм рельєфу.Тому берегова лінія озера хоч і чітка, але не рівна і ускладнена багаточисельними мисами і затоками. Найбільші затоки:
* Бужня - розміщена в південно-західній частині;
* Лука - в південно-східній частині.
У формуванні берегів діють такі основні динамічні фактори, як абразія та акумуляція теригенного та органічного матеріалу. Для Шацьких озер більш характерні акумулятивні процеси. У зв’язку із переважанням піщаних відкладів, берегові уступи оз. Світязь невисокі, але круті - 0,7-1,5 м. В західній частині озера (північніше затоки Бужня) відмічається ділянка берега до 3,0-3,5 км, крутизна якого перевищує 5*.
В межах намивної частини узбережжя утворюються пляжі (більше на південному березі водойми). Пляжна зона добре виражена, але зустрічається фрагментарно, переважно на сході (урочище Гряда) та в південній частині озерної котловини. Ширина пляжів коливається від 5-7 до 50-60 м.
В межах ложа озерної улоговини виділяють берегову і глибинну частини. Підводну частину берегової області, в якій переважають процеси руйнування, називають літораллю, а глибинну - профундаллю. На оз. Світязь, в його літоральній частині, виділяють піщано-гравійну смугу та зону перевідкладеного торфу. Найпоширенішими відкладами прибережної зони є піски різного кольору і механічного складу. Зустрічаються ділянки карбонатної літоралі та субліторалі. Гранулометричний склад, проведений О.І. Курзель і ін. (1982), показав, що озерні піски є досить чистими з незначними добавками гравію, алевриту і пелітових часток.
Мінеральний склад досить однорідний і витриманий. Основу складає кварц, вміст якого в пісках озера не опускається нижче 95%. Піщані відклади тут поширені до глибини 9-10 м, далі кварцеві піски змінюються пеліто-алевритовими, а ще глибше - різними мулистими відкладами, які відносять до сапропелевих.
Сапропелеві відклади перекриті водною товщею потужністю від 2,8 до 22 м. В плані сапропелі оз. Світязь утворюють мозаїчно розміщені плями з химерними обрисами, що виділяються серед інших донних відкладів. За описом монолітів мули від зеленувато - до темно-бурого кольору, в верхній частині текучопластичні. З глибиною відмічається освітлення забарвлення їх до бежевого і ущільнення до м’якопластичної консистенції. В більшості піднятих монолітів відмічені домішки рослинних залишків, дрібного детриту і теригенного матеріалу. Потужність мулових відкладів коливається в широких межах, змінюючись від 0,5 до більш ніж 12,0 м. Підстилаються сапропелеві мули глинами і пісками. Глини - світло-сірі та білі, іноді зі слабким блакитним відтінком, злегка запісочені, пластичні. Піски світло-сірого кольору, нерідко з жовтуватим відтінком, різнозернисті, іноді вміщують до 5% гравійних частинок. Зустрічаються також замулені піски брудно-сірого кольору.
Піски і глини не тільки підстилають мулові відклади, але й утворюють сучасний рельєф дна оз. Світязь і в багатьох випадках відкриваються безпосередньо під шаром води. На дні і по берегах озера зустрічаються льодовикові валуни, представлені кристалічними породами.
Щодо походження оз. Світязь, вчені ще немають єдиної думки. Побутують льодовикова, карстова, реліктова ("Геродотова") та тектонічна теорії. Найбільш поширеними є :
* льодовикова (озеро велике, глибоке, має складні обриси берегової лінії, розчленований рельєф дна, великі перепади глибин);
* карстова (має значні запаси води при незначному поверхневому водозборі, близьке залягання крейдових порід).
Оз. Світязь має порівняно невелику площу водозбору - 43,6 кв. км, що лише в 1,74 рази перевищує площу його дзеркала. В північній частині межа водозбору проходить в безпосередній близкості від урізу води озера. Основна площа водозбору розміщена на південь від озера. До південно-східної частини озера прилягає територія села Світязь.
Температурний і льодовий режим озера пов’язаний з особливостями клімату території і морфометричними параметрами озерної улоговини. Спостерігається пряма і обернена температурна стратифікація води і розшарування її товщі на три горизонти: епілімніон, металімніон, гіполімніон. Влітку в першому шарі вода прогрівається до 18-23 С. Різка зміна температури води спостерігається з глибини 3-5 м (металімніон). В шарі гіполімніону температура знижується до 8-12 С. Зимовий температурний режим встановлюється пізньої осені. Постійна температура води (9 С) відмічається в найбільш глибоких місцях. Стійкий льодовий покрив на озері з’являється переважно в грудні місяці, а в особливо теплі зими - в кінці січня. Товщина льоду становить, в середньому, 30-35 см, а в дуже суворі зими - 70 см. Гомотермія, коли по всій водній товщі однакова температура води, спостерігається в перехідні сезони року.
Живиться оз. Світязь:
* підземними водами крейдового горизонту який потужними шарами виходить на поверхню в західній частині;
* атмосферними опадами;
* поверхневим стоком.
Щорічний притік води складає 3,5 млн. куб.м.
Спостереження за рівнем води в оз. Світязь ведуться з 1948 року. В 1956 р. були припинені і відновлені в 1970 р.. За даними спостережень відносні коливання рівня води в озері становлять 92 см.
Найнижчий рівень був відмічений 1972 року - 162,97 м,
а найвищий 1982 року - 163,89 м.
Чітка залежність сезонних коливань рівнів води в озері від середньодобових метеорологічних елементів (температури повітря і вологості) спостерігається лише в літній період. Взимку рівень води практично не змінюється і починає зростати навесні. Максимального значення досягає в липні-вересні, тоді знову зменшується. По роках рівень майже не змінюється, лише в окремі роки має незначні відхилення. Це свідчить про те, що основним джерелом живлення оз. Світязь є підземний притік.
Розхід (витрата) води з оз. Світязь визначається
* випаровуванням з водної поверхні,
* стоком.
В різній науковій літературі (Г.Л. Проць (1988), Звіт Інституту озерознавства АН Росії (1989) та ін.) наведено різні цифрові показники водного балансу озер Шацького НПП. Причина таких коливань закладена в помітному антропогенному впливі на природний режим поверхневого і підземного стоків. На основі цих даних сумарний притік оз. Світязь складає близько 24%, період водообміну становить приблизно 9-11 років. За даними дослілжень Інституту гідробіології НАН України сумарний притік в озеро становить 21,5 млн. куб. м, коефіцієнт водообміну 0,11, а період водообміну 8,84 роки.
Шацькі озера загалом і оз. Світязь зокрема є одними з найменш проточних в Україні, тому вони дуже чутливі до антропогенних впливів.
ДИВ. "СУЧАСНИЙ СТАН ТА ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ОЗЕРА СВІТЯЗЬ"
Гідродинамічні явища оз. Світязь вивчалися вперше і лише влітку в 1988-1992 роках Інститутом гідробіології НАН України. На основі цих натурних досліджень була встановлена неоднорідність полів течій, яка обумовлена, в основному, складністю морфометрії улоговини. Основними гідродинамічними явищами у водоймі є:
* течії:
- вітрові (найхарактерніші - дрейфові),
- компенсаційні (супроводжуючі);
* турбулентне перемішування.
Напрямок поверхневої течії і її швидкість змінюється практично із зміною напрямку і швидкості вітру. Спостереження показали, що при порівняно стабільному вітровому потоці в оз. Світязь формуються складні системи течій, що обумовлено морфометрією і, особливо, рельєфом дна озера.
В оз. Світязь майже постійно відбувається активне перемішування водних мас. При середній інтенсивності вітру 5-6 м/с в поверхневих шарах водойми спостерігаються течії із швидкостями до 15-25 см/с (коли за таких самих умов ці величини, як правило, становлять 3-7 см/с).
Внаслідок особливостей будови котловини в оз. Світязь виділяються відносно відособлені водні маси. Це:
* глибоководна західна частина з глибинами до 40 м і середніми більше 10 м,
* мілководна східна частина з глибинами 4-6 м і відсутністю мулу в донних відкладах.
Ці водні маси постійно перемішуються.
В західній частині виділяються глибоководні і слабоперемішувані ділянки (на північ і північний-захід від острова), де відмічається стійка стратифікація і дефіцит кисню біля дна. В період сильних вітрів в західній частині відмічається перемішування води біля дна, що сприяє збагаченню нижніх шарів води киснем.
Окрім того, вздовж північного, південного і східного берегів озера відмічається зона прибійної літоралі, а в південно-західній і південно-східній частинах узбережжя - зона закритої, заростаючої літоралі, менш схильної до динамічних впливів з характерними гідробіоценозами.
Проби води, які відбирались по всій водній площі, включаючи затоки Бужня і Лука, показали, що мікроскопічно вода чиста, прозора, без кольору і запаху. Прозорість коливається в межах 6 метрів (найбільша серед всіх озер парку). За даними фізико-хімічних аналізів мінералізація води коливається від 0,15 до 0,21 г/л, в середньому складаючи 0,18 г/л, тобто вода в озері Світязь прісна і
за класифікацією О.А. Алекіна відноситься до гідрокарбонатно-кальцієвої. В ній переважають іони НСО 3- і Са 2+ .
Вміст
загального фосфору у водоймі коливається від 0,014 до 0,016 мг/л (мінеральних форм фосфору не виявлено),
залізо становить 0,05 мг/л,
кальцій - 21,0 мг/л,
магній - 3,0 мг/л,
вуглекислота - 0,9 мг/л.
Жорсткість води дорівнює 1,3 мг/л.
Вміст
хлоридів - 12,7 мг/л,
сульфатів - 121,3 мг/л.
Як бачимо, за останні роки вміст сульфатів дещо збільшився, хоча вміст всіх елементів знаходиться в межах допустимих концентрацій.
Звертає на себе увагу не дуже сприятливий газовий режим озера в літній період. Тут в прикордонних шарах виявлені ділянки з наявністю дефіциту кисню (з 2-4 до 10 мг/л або 22-49% насичення). Ці ділянки приурочені до найглибших місць. Насичення води поверхневого шару озера знаходиться в межах 7-11 мг/л або 78-117%, що свідчить про не дуже високий рівень розвитку процесу фотосинтезу.
Навесні спостерігається гомометрія з незначним градієнтом температур від 7 С до 8,5 С. При цьому, всі шари насичені киснем, вміст якого коливається в межах 11-12 мг/л, і практично в таких межах він тримається протягом року. Тільки в затоці Бужня в зимовий період вміст кисню може знизитись до критичних значень, що може призвести до задухи.
ДИВ. ЛЕГЕНІ СВІТЯЗЯ: КЛАДОФОРА
В цілому, в озері на протязі різних сезонів відмічається лужна реакція середовища (рН більше 7,2). Найбільші величини рН спостерігаються навесні, як на поверхні, так і біля дна (8,03). Влітку значення рН трохи знижуються (7,8), але по вертикалі однорідні. Такі значення характерні для оліготрофних озер.
В фітопланктоні оз.Світязь виявлено 40 різновидностей водоростей. Найбільш різноманітні зелені водорості, як хлорококкові, так і десмідієві. Велика різноманітність десмідієвих є характерною особливістю даного озера. На другому місті за числом видів - діатомові і синьозелені водорості.
Чисельність і біомаса фітопланктону в оз,Світязь не дуже високі. В квітні загальна чисельність складає приблизно 1,8 млн.кл/л, біомаса - 0,41 мг/л. В планктоні домінують дрібні хлорококкові, діатомові і синьозелені водорості. В липні чисельність фітопланктону зростає до 8,1 млн. кл/л за рахунок дрібних синьозелених і хлорококкових водоростей, але біомаса нижча - 0,33 мг/л. Значну роль відіграють денофітові, золотисті водорості.
В цілому розподіл біомаси по акваторії озера достатньо рівномірний, та ж ситуація спостерігається і по вертикалі.
В листопаді чисельність та біомаса різко знижується і складають відповідно 952 тис. кл/л і 0,15 мг/л. В планктоні переважають діатомові та хлорококкові водорості.
Для озера характерний низький рівень продуктивності фітопланктону.
Галереї "Озеро Світязь. Водорості"
Вода у світязі надзвичайно прозора (в сонячну погоду опущене в неї біле коло видно до глибини 8 метрів), чиста і мʼяка. У науковців була навіть пропозиція взяти її в Україні за стандарт питної води. За деякими твердженнями, світязька вода у двадцять разів чистіша, ніж вода у водогонах багатьох міст.
Науковці встановили, що вона багата на іони срібла,гліцерин і йод. Мабуть, саме цим пояснюється той факт, що промиті нею рани заживають значно швидше.
На початку ХХ століття воду зі Світязя кінними бочками вивозили у Варшаву. Там заможні пані для омолодження обличчя вмивалися нею, а щоб зробити шкіру шовковистою — приймали у ній ванни.
Після закінчення Другої світової війни на берегах Світязя будували санаторії для поранених танкістів і льотчиків, лікували опіки.
Прибережна зона озера — мілководна і сонячного дня добре прогрівається. Тому Світязь ідеально підходить для відпочинку з дітьми.
.
ШАЦЬКІ ОЗЕРА
8 дивовижних перлин Національного природного парку: опис, фото
Якісний склад води Шацьких озер
Рівень мінералізації Шацьких озер
.
Коментарi