.

КОЛЕКЦІЯ ТВОРІВ

/Files/images/bukvi/СЛова.png

/Files/images/anmashki/kvti/метелики.gif

/Files/images/bukvi/бе.png

БОРОНИ БОЖЕ

Борони Боже бути бездомним босоногим безпорадним (безпомічним) байстрюком (бути без батька); бути бездольним бродягою, бідним блукаючим бідолахою, безнадійно бажаючим бути багатим.

Борони Боже бути безмежно багатим безсоромним бандитом.

Борони Боже бути брудним бізнесменом, бажаючим безмірно багатіти.

Борони боже бути балакучим багатослівним балагуром (баламутом), безкінечно бити байдики, безпечно балакати багатоманітні байки багатолюдному базару. Блудлива безперервна балаканина – безперечне безглуздя, балаган.

Борони Боже бути безчесним банкіром, безцеремонним баришником.

Борони Боже бути баптистським бузувіром, блудливим батюшкою, безбожним богомазом, безпечним богохульним безбожником.

Борони Боже бути безпалим, безруким, безногим, безносим, безоким, беззубим, безволосим, безвухим, безголосим, безумним…

Борони Боже бути бездарним белетристом, безталанним бандуристом, божевільним болільником, безпутним бурсаком (бешкетником), безсовісним блазнем, безславним бурлакою, безпардонним барменом, безробітним бухгалтером, безжальним браконьєром, безперим беззахисним бузьком, безграмотним бібліотекарем…

Борони Боже бути банкрутом, брутальним бидлом (буйволом), буйним безплідним бараном, булькатим, банькатим брехливим барбосом; бути боягузом, буквально бездушним брухтом, блохою, бактерією, бридкою біомасою…

Володимир КОДЕБСЬКИЙ


БАРВИСТЕ БЕЗМЕЖНЕ БАЖАННЯ

Буває безмежним бажання -
Брести босоніж барвінком.
Безслідно, блакитним багаттям
Бентежити бязь, бадилинки.
.

Бадьора бистрінь безневинно
Бринітиме блюз берегами.
Близенько бобер безупинно
Будує, бере, барикади.
.

Бджоли буденно безладно
Батоги буркуна борознять.
Будяки бешкетують безкарно,
Близенько берізки бринять.
.

Бузина біліє барвиста -
Блискучі безмежні букети.
Багряний бар'єр барбарису
Боронить бордюр бересклету.
.

Бризом безмежним бузковим
Берегів бентежиться братство.
Броджу бульваром бадьорим,
Безпомічним будучи бранцем.

Андрій Nayt (ГАГІН)


/Files/images/bukvi/ве.png

ВОРОНИНА ВЕЧЕРЯ

Ворона вперше взялася варити вечерю. Внесла велике відро води, всипала в воду вівсянку. Варила-варила, вирішила виявити винахідливість: влила вершки, вкинула вчорашній вінегрет.

В відрі вирувало. Ворона вертілася всюдибіч: витягла високоякісну вермішель, відкрила вишневе варення, відщипнула вісімнадцять виноградин, відламала восьмушку ванілі. Все вкинула, вимішала...

Вариво видалось вельми вегетаріанським. Ворона вирішила вкрасти вирізку. Вигасила вогонь, вирушила в “Велес”. Відважно влетіла всередину. Всі відвідувачки “Велеса”, вгледівши ворону, влаштували вереск. Виручили випадкові військові: взялись виганяти вертихвістку віниками.

Втікаючи, ворона втрапила в віддалений від виходу відділ. Вгледіла “Віскас”. Вхопила. Вправно вилетіла.

Вдома відновила вогонь, вкинула в відро віднайдені вишкварки, вкрадений “Віскас”.
- Все, вистачить, - вимовила вголос.
Вдоволена вмостилась відпочивати.

Влетів ворон.
- Вау! Вечеря! Вельми вдячний! - вигукнув.
- Втомився, вельмишановний? Виголодився? Всідайся! - відповіла.
Ворона впевнено влила вариво в ваганки*, - виглядало вдало. Ворон взявся видзьобувати.

Враз - випрямився, витріщився!!!
Ворона викрикнула:
- Вдавився?! Викликати ветеринара?!
- Води, - вимовив втишено ворон, випльовуючи вариво.
Випив воду, відкашлявся.
- Відпустило... - видихнула ворона.

Вона відвернулась. Ворон вмить вилив вариво в відкрите вікно.
- Виїв все! - виголосив, віддаючи вороні випорожнені ваганки.
- Вечеря вдалась? - взялась вона випитувати.
Ворон вирішив відбрехатися (вважатиме вередою, втратяться взаємини).
Вдавано ввічливо вимовив:
- Вдалась... Вражений...

Ворона вийшла вимити ваганки .
Вдивляючись в відро відверто відразливого варива, ворон важко видихнув:
- Вмру...

Вернувшись, ворона весело відрапортувала:
- В вівторок варитиму вареники, випікатиму ватрушки!

Ворон випив валер’янки...

______________________________

* Вагани — давгаста дерев’яна миска. Ваганки — зменш. до вагани

Світлана ЛУКАШОВА


***

Воланд взяв відьмине волосся, вимовив: "Вау...! Вишуканий відтінок! Вічна врода!". Вона весело всміхнулась, вислизнула, ввімкнула в вухах "Вінтаж", випурхнула вечірнім вітром.

Воланд, вдивляючись вдалечінь, важко видихнув: "Вона... вогонь..!"

Вечір видався вітряним.

Він вийшов, відсипав вовкулаці «Віскасу».

з Інтернету


/Files/images/bukvi/ге.png

***

Грізно грима грім горою -
Гонить гомін градобою.
Гнеться груш гнучке гілля.
Гонить гуси Гнат: - Гиля!

Володимир ЛУЧУК


/Files/images/bukvi/де.png

ДВОСЕРІЙНИЙ ДЕПОЗИТНИЙ ДЕТЕКТИВ

1

Двосторонній довгостроковий депозитний договір. Добре!

Думаю: дванадцятимісячний дванадцятивідсотковий депозит – джерело додаткового дармового доходу. (Добробут!). Довірливий депозитор де-факто добровільно, добродушно дав (доручив, депонував) дев’ятсот дев’яносто дев’ять доларів.

Далекосяжні дивовижні думки: доленосний добуток! Довічне, добре доживання..! Дар! Дача… дах!

2

Доводиться дивуватися. Дилетанство! «Дальтонізм»!

Діло далі дійшло до другої декади… Долар динамічно дибає догори… Дедалі – дужче! Депозитор:

- Дайте депозит достроково.

Дожидає довго.

- Дзуськи! Доларовий дефіцит!

- Дотримуйтеся договору!

Дзвінкоголоса дипломована ділова дівчина додає:

- Даруйте, даю довідку: директиви держави денонсували договір.

Демарш. Дисгармонія. Діалог… Добалакалися… Дискусія… Дисонанс…

- Дістали! Дайте дихнути… Досить доїти…

Депресія.

Дехто: «Демагоги! Деспоти! Деморалізація».

Дивакуваті депозитори, діждалися довгоочікуваних депозитів?

Дивовижно дзвенять довкола дорогі долари…

Депозитна диверсія!

Дорогі добродії, деградуюча держава давним-давно доручила дати депозиторам дулю (другу)!

Володимир КОДЕБСЬКИЙ


ДОБРЕ ДІЛО

Досить дужий дід Данило Дем’янович давним-давно думав добудувати дерев’яний дім. Десь два десятиріччя добрий дід Данило дбайливо доглядає дітей. Діти довіряють дідові, допомагають доводити до добра деякі діла, добувають дрова. Дід дарує дітворі дріб’язкові дарунки, дерев’яні дудки, домашні делікатеси. Данило Дем’янович – друкар. Дружелюбний дідусь друкує детективи, драматургію, деякі документи. Дім діда Данила досить дірявий: дощ добре доруйновує дерев’яний дах, довжелезні двері догнивають. Діти домовились допомогти дідусю добудувати давній дім. Денис, Дмитро дібралися до діброви, добули деревини, дівчата допомогли донести дерев’яні дошки додому. Діти домайстрували двері, доробили дах, добре допомогли дідові. Данило Дем’янович дуже довго дякував дітворі за добре діло.

З ІНТЕРНЕТУ


/Files/images/bukvi/зе.png

ЗИМА

Зимонька завила, зразу загула,
Закружила, захазяйнувала,
Завітрила, засніжила, замела,
Землю заметілями заткала.
Задубіла, зажурилася земля,
Змерзла зовсім, змучилась, заснула.
Закрутила завірюха звіддаля,
Захурделила, завіяла, задула.
Заховались зорі зазвичай,
З-за завії, звісно, заглядали.
Зблідли зовсім, затремтіли, знай,
Звисока зоріючи, зітхали.
Засміялась злісно заметіль,
Заскрипіла, злобою завила.
Замела, задула звідусіль,
Задихалася, загрозливо злетіла,
Збудувала замки заметіль,
Засопла, знесилено заснула.
Засвітилась зіронька. Звідтіль
Заясніло. Злість зима забула.
Засміялась зіронька згори —
Здолана зима! Земля зраділа!
Зацвілися зіроньки з землі,
Забриніли звуки, завесніло!
Зачарована, замріяна земля
Заспівала, знадно заквітчалась.
Затепліло, загуло здаля —
Зимонька занила, запручалась...
Затепліло! Здолана зима!

Надія КРАСОТКІНА


ЗИМОВА ЗНАХІДКА

Знову зранку засвітало –
Зникли золотисті зорі.
Зима землю застеляє,
Завіває звук зимовий.

Звідкись заєць завітав.
Зиркнув злякано – злякався.

Загадково здивував –

Замість зникнуть – звір зостався.

«Змерз зайчисько», - здогадався –
«Зимно здобич здобувати».
Зголоднів, застиг, зостався –
Забрав зайця зігрівати.

Зразу знахідку зігрів:
З’їв зерна, засушених запасів.
Знайшов затишок – заснув.
Зимував, зміцнів, звикався…

Зима згодом закінчилась,
Заметілі зимні зникли.

Зеленню земля закрилась.

Заніс зайця – зрадів звично:

Закружляв, затупцював –
Заєць звір завзятий.

Згодом здалеку зникав
Зовсім заочі, зубатий.

Андрій ГАГІН


/Files/images/bukvi/ка.png

КОХАЮ

Казала кохана – кохаю
Квітневих конвалій красу,
Контрасти кленового краю,
Казкову кремінну косу.
Край кременя крякнула качка,
Крилом колихнулась коса.
Кохаю – клянеться козачка,
Кохаю – клянеться козак.

/Files/images/anmashki/1/метелики.gif

З ІНТЕРНЕТУ


КВАРТИРА

Кума купила квартиру. Квартира комфортна: коридор, кухня, кілька кімнат. Красива казково!

Коридор коричневого кольору. Кругом копії картин Кульчицької, Камишного.

Кухня компактна. Кавового кольору кахель красять краплисті краї. Коло кутка - кривоносий кран. Кругла клітка – колись красуватимуться канарейки. Красивий кухонний крам: кришталеві келихи, керамічні кружки, квітчасті каструлі, кухонний комбайн, китайська кавоварка, колекція коньяку, кумедні кошички кропу, коріандру, кориці. Каприз куми – кондиціонер. Красить кухню композиція: квіти, калина, кинуті казна-як корінь калгану, кавалок кавуна, кілька квасолин, картоплина.

Кілька кроків коридором – кабінет. Кам’яний камін, кований карниз, карта країн, календар, комп’ютер, касети, книги класиків: Котляревського, Кобилянської, Коцюбинського, Куліша, Косинки…, «Кобзар». Квітують кільканадцять круглолистих квітів калачиків. Класно! Кума каже: «Корисні кімнаті».

Кімната куми– калейдоскоп коробок: капелюшки, косметика, коштовності (коралі, камеї, каблучки, кулони). Кума кокетка! Коло кедрового комода - клітчастий килим, колючі кактуси. Красень кіт, куплений кумом, котить клубок.

… Кума кличе: «Кипить кава!»

Курс – кухня!

Кінець.

Світлана ЛУКАШОВА


/Files/images/bukvi/ель.png

ЛЮТНЕВИЙ ЛІД

Лютий ледве-ледве люблять легіони літніх людей. Лютий лякає літніх людей лихим льодом. Лід… лід… лід. Лютому личить лід! (Ляпсус лютневої лабораторії?) Лід лідирує! Лазуровий лежачий лід.

Літні люди люблять лікарів, люблять лікуватися, люблять лікарні, лазарети… Лютують люмбаго, ломота, ларингіт… Лащиться летальність (лампади… ладан…). Літні люди «ласують» ліками: лібексин (легше легеням), левоміцетин, лініменти, люмінал… Люблять лактозу, левульозу… Літні люди люблять лише лежати, люблять ліжко, лежанку, люб’язні ляси, люблять лузати ліщину. Люблять лазню!

Лагунами, лощинами, левадами, луками лігма лежить лід. Лише лютий льодовий ландшафт. Льодовий лейтмотив. Льодова летаргія. Льодовий лад. Лиск льоду. Льоду лафа. Локальний льодівник - льох.

Лояльні люди лавірують льодовими лабіринтами. Лояльним людям – ломи, лопати (лопатити лід), льодоруби…

Лупайте лід! Лушпайки льоду – ламкі льодяні леденці (лелітки) – легко летять лакомими «ласощами». Легковажні лайки, легкодумне лихослів’я, легкодушне лихомовство… Лаштуйте, ладнайте, лагодіть лижі, лижви, лунки ловити леща, линків…

Лунає лексикон льоду: лаконічний луск, лапідарне лускання, лунний лускіт (либонь ляпас).

Лусь, лусь, лусь. Льодова лірика!

Ліквідація льоду – льодостав.

Літнім людям легше лише ласкавим літом.

Люди, любіть літо!

Луцьк. Лютень – 2010.

Володимир КОДЕБСЬКИЙ


ЛІРИКА ЛІСУ


Лине легесенький лепет лебідки:
Лісом лунає, лугами летить.
Липове листя, листочки-листівки –
Лірику лісу ледь-ледь лопотить.

Ледве, лимонно-лазурним лахміттям
Лискає лоно левад лободи.
Літа легати, ламким легковір’ям,
Лави лаштують ламкі люпини.

Лагідна ллється любистку лавина,
Липу лоскоче лиш листя ліщини.
Лісу лишилась любов лебедина;
Лебеді лунко летять – лісом лине.

Андрій Nayt (ГАГІН)


/Files/images/bukvi/ен.png

НЕБЕСНИЙ НАРИС НОЧІ


Невтомно, нишком, напівсном
Наступить ніч навколо.
Насуне наскрізь, ніби напролом
Небес неволя неозора.

Накриє невід небосхил:
Надовго, наступом, невпинно.
Нахмарить небо – наче надра нив;
Намокне ніч, насупиться, невинна.

Негоди ноти – наспіву наплив -
Незвичний норов-німб німої ночі.
Надворі навкруги налив
Небесний небіж, ніби неохоче.

Нитки, незримі, настрій нашумлять -
Несуть на низ наяд надію.
Намоклий ніченьки наряд
Немов наводить ніжну ностальгію.

Андрій Nayt (ГАГІН)


НАРИСИ НАСТІ

(Нісенітниця)

- Нам необхідно намалювати нариси, - наказав Наум Наумович. – Нагадую: Наталка намалює намисто, Назар намалює Наталку, Ніна намалює ножиці, Никонор намалює Ніну, Настя намалює носорога. Ні, навпаки… Наталка намалює ножиці, Назар намалює Ніну, Ніна намалює намисто, Никонор намалює Настю, Настя намалює носорога, носоріг намалює… Ні, носоріг нічого не намалює. Надіюсь, ніхто нічого не переплутає?
- Ні, нізащо!

Невдача, наплутали: Наталка намалювала Назара, Назар нічого не намалював, Ніна намалювала Никонора, Никонор – ножиці на нозі Наталки. Настя несподівано намалювала неймовірне: навіжено несеться наляканий носоріг, на ньому, навпочіпки, намотавши на носа носорогові низку намиста, невгамовний наїзник. Наїзник нагадував…нашого Наума Наумовича.
Ну, насмішила Настя!

Навидумувала Валерія СТРУКОВА


НУДЬГА

Нудьга нізвідки напливла.

Неждано нахмарила, наскочила.

- Нумо, нікчемо, назад! Не нападай, не неси негоди, не неволь! Нехай налине наснага, напрочуд ніжна, наче намисто неньки, насолода! Нехай натхнення, невимушений настрій несуть намул назавжди.

Непослухала…

Нудьга набридла – нема надії, нема нічого.

Нудьга.

Світлана ЛУКАШОВА


НАШІ НЕДРУГИ

Наші недруги ненавидять нас, наші набутки.

Наші найбезчесніші, невсипущі, невгамовні недруги намагаються нам нашкодити.

Наші недруги невтомно нав’язують нам недешевий непотріб, негатив.

Наші недруги намагаються нас надурити, налякати, насолити нам, насміхаються над нами.

Наші недруги називають нас незугарними, неділовими, недбалими, недоуками, недалекоглядними нездарами, непоступливими.

Наші недруги налихословили на наш народ.

Наші недруги намовляють нас на неблаговидні наміри.

Незважаючи на наших несамовитих, нестямних, негідних недругів, наш непогамований небоязливий народ – найрозумніший, найдобріший, найпрацьовитіший, наш непокірний народ – незламний, нездоланний!

Леся ВОЛОШКО

/Files/images/anmashki/Показує вправо.gif ( продовження - П-Ш )

/Files/images/lnchki/ромаш.gif/Files/images/anmashki/1/Ромашки хитаються.gif

.

Кiлькiсть переглядiв: 39636

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.