/Files/images/anmashki/1/з дубиною.gif

/Files/images/bukvi/вчимо.png

/Files/images/anmashki/пока.gif

На екзамені державнім

Запитали в Алли:

- Що ти знаєш про гетьманів?

- Усі повмирали.

Василь ПРОСТОПЧУК


./Files/images/bukvi/був.png

Це було ще в ХІХ столітті. Цар Олександр ІІІ вирішив виїхати в район Луцька на маневри військ. Викликав міністра двору Воронцова-Дашкова і питає:

- А до Луцька колія є?

- Є, - впевнено відповів той.

Глянув потім міністр на карту і обімлів: від Ківерець до Луцька залізниці не значилося.

Наступного дня 1 серпня 1890 року поклали першу шпалу, а 19 серпня закінчили будівництво Луцької станції… 20 серпня прибув ешелон з військами. 26 серпня на перон Луцького вокзалу… ступила царська нога.

/Files/images/lnchki/гарно 2.gif

Коли у 1939 році на Волинь прийшли «совіти», у Маневичах організували кооператив з виробництва цинкових відер. Але за декілька місяців колективне господарство самоліквідувалося – кінчилася цинкова бляха, якою був накритий місцевий костьол.

/Files/images/lnchki/гарно 2.gif

Марка у 50-ті роки призвали до армії. В дорогу на Далекий Схід батько дав, крім усього, ще й глиняний горщик смальцю. Прослужив Марко місяць-другий, смалець кінчився і викинув він горщик у море. І яке було його здивування, коли невдовзі у краєзнавчому музеї побачив… батькового горщика. Правда тепер він уже належав місцевим жителям якогось древнього поселення нашої ери.

/Files/images/lnchki/гарно 2.gif

У період торжества «королеви полів» надійшла вказівка випікати хліб із значними домішками кукурудзи. Всі пекарні області змінили рецептуру, крім любешівських. Там голова райвиконкому вперто відстоював смакові якості волинського короваю.

Тоді бюро райкому партії прийняло постанову: «За невиконання рішень уряду, яке виражається у якісному випіканні хліба, оголосити сувору догану…»

/Files/images/lnchki/гарно 2.gif

Наприкінці 50-х років у Ковелі відбулася зимова нарада з питань обміну досвідом у сільськогосподарському виробництві. Хвалилися-хвалилися… Аж піднімається на трибуну голова колгоспу ім. Кірова Турійського району, пізніше Герой Соціалістичної Праці, Олексій Панасюк та й каже:

- Торік я зібрав по 167 центнерів зеленої маси з гектара. А мій сусід – по 600 центнерів. Нині він сидить на голодному пайку, а я й досі ситно кормлю худобу. Так ото я хочу сказати, що наш центнер повинен все-таки мати 100 кілограмів.

/Files/images/lnchki/гарно 2.gif

День ударної праці – комуністичний суботник – у застійні часи відзначався шумною пропагандистською кампанією. Газети виходили із закличними гаслами, радіо передавало бадьорі мелодії.

І цього разу все було як завжди. Тільки обласне радіо розпочало музичну програму піснею «А я лягу, прилягу…»

Наступного дня керівництво радіокомітету давало пояснення обкому партії.

/Files/images/lnchki/гарно 2.gif

Обрали нового секретаря міському комсомолу. Наступного дня старші колеги запитали його, чи отримав уже номенклатурну ондатрову шапку.

- Ні, - відповів новачок.

- Тоді швидше біжи до Івана Сергійовича. – порадили.

Написав заяву, зайшов до першого секретаря міському партії.

- Що там у тебе? – глянув скоса господар кабінету.

- Та от прошу вашого дозволу отримати ондатрову шапку, яка мені належить.

- Що?! Яку шапку? – зробив круглі очі Іван Сергійович, і раптом у них зблиснув лукавий вогник. – Давай сюди заяву.

Взяв папір і навскоси написав: «У зв’язку з відсутністю ондатрових шапок, видати товаришу тюбетейку»

/Files/images/lnchki/гарно 2.gif

Л.І. Брежнєву вручили п’яту зірку Героя. Саме в одному з районів збирався актив, на якому мав виступати перший секретар райкому комсомолу. В тексті виступу російською мовою потрібно було негайно замінити слово «четырежды» на… Задумався перший секретар і викликав другого.

- Слухай, «четырежды Герой» - це ясно. А якщо у людини п’ять Зірок?

- «Пятюдижды». – відповів другий.

- Ех, слово якесь матюкове, - махнув рукою перший і… викреслив похвалу «вождю».

/Files/images/lnchki/гарно 2.gif

У 50-х роках київський чиновник прибув на перевірку у Цуманський район. Вирішив одразу ж проїхатися по селах. Разом з головою райвиконкому підійшли до гаража, у дверях якого, крім автомобіля, виднілися домовини, призначені для перепоховання у братську могилу останків солдат минулої війни.

- А це для чого? – питає.

- Обстановка в районі дуже складна, - поянює голова. – Бандерівці по лісах шастають. Не знаєш, коли на тебе біда чекає… Оця велика домовина – першого секретаря райкому партії. А он та менша – моя… То куди їдемо?

- Давайте десь по трасі, а там я відразу й на Луцьк.

Наступного дня на бюро обкому партії голові райвиконкому було не до жартів.

/Files/images/lnchki/гарно 2.gif

Виконком Любомльської міської Ради депутатів трудящих у 60-х роках прийняв таке рішення:

«У зв’язку з тим, що тов. Типикін тривалий час працював на партійній і радянській роботі, на якій з’їв зуби, вставити йому зуби за державний рахунок».

*****

ДОЧИТАТИ ВОЛИНСЬКІ БУВАЛЬЩИНИ (а їх аж 160!) можна в книзі:

/Files/images/knigi/Простопчук.jpeg Простопчук В.В. Білі метілі: Лірика. Гумор, Сатира/ Худож. оформлення В.І. Бариби. - К.: Феміна, 1995. - 304 с.

/Files/images/anmashki/1/31601-teacher.gif

СТЕПАН ОЛЕКСІЙОВИЧ ШКОВОРОДА

ГРИППА В.Д. НІЧ І ДЕНЬ ВЕЛИКОЇ ВІЙНИ

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ В ХУДОЖНІЙ ЛІТЕРАТУРІ

ВІРШІ ПРО ДРУГУ СВІТОВУ ВІЙНУ

.

Кiлькiсть переглядiв: 579

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.