.
ВОЛИНСЬКИХ ПОЕТІВ
Євген ЦВИД, смт Шацьк
ГІМН ШАЦЬКУ
Селищ і сіл є на світі багацько,
Та кожному щастя своє.
Низько вклоняюсь тобі, древній Шацьку,
І вдячний, що ти в мене є!
.Ти з давніх-давен маєш виправку хвацьку,
Ти є молодим і тепер.
Квітни в віках, незрівнянний мій Шацьку,
В окрасі лісів і озер!
Діти твої мають вроду козацьку,
І ними пишаєшся ти.
Ніколи не втратиш, рідний мій Шацьку,
Ти гідності та доброти!
Хай чайка над озером зойкне зненацька,
Хай в лісі зозуля кує...
В любові тобі зізнаюся, мій Шацьку,
І вдячний, що ти в мене є!
.
Джерело: газета "Шацький край"
Надія ПРИЙМУК, смт Шацьк
****
Я українка з голови до п’ят,
Ніхто не забере матусі вроду,
Хай заздрить мовчки безсердечний кат,
Не зраджу нізащо свого народу.
Мій батько-Світязь, матінка-Волинь,
Ошатний Шацьк визорює з колиски,
В моїх очах сховавши всю глибінь,
Ми родичі із ним аж надто близькі.
Я не віддам тобі й шматок землі,
Бо Схід і Захід-це одна країна,
Я знаю: переможем у війні,
Розквітне наша славна Україна.
****
Знаю, на війні ніхто не спить,
Там хвилина вічністю здається,
Це ж над нами височить блакить,
А у Вас же кров постійно ллється.
І щоночі сняться Вам сини,
Донечки маленькі рученята,
Бо ніхто з нас не чекав війни,
Та ніяк не скінчиться, проклята.
Вам за зброю служить автомат,
А у нас-молитва до півночі,
Щоб вернувсь живим кожен солдат,
І не плакали його душа й матусі очі.
.
Джерело: https://www.facebook.com/priyjmuk.n
Володимир ВАЩУК, с. Мельники Шацького району
.
Володимир Ващук "Бійці УПА"
.
Іван КОТОВИЧ, м. Любомль
УПА
Настійно стукала в серця,
То піднімав народ на спротив
Тягар тернового вінця.
Між двох вогнів, між двох імперій
Набатом дужим загримів,
Звіщаючи новітню еру,
Народу змученого гнів.
Хай насміхалися заброди,
Хай лютували вороги —
Відлуння грозових походів
Таки роз’їло ланцюги.
У незалежній Україні
Геройський чин буремних літ
Згадаймо з почестю хоч нині,—
Вшануймо славний родовід.
Те, що сьогодні ми на волі,
Що є Держава і Закон,
Не примха лагідної долі —
За це боровся кожен схрон.
.
Із книги: Світязь: альманах Волинської обласної Національної Спілки письменників України. Випуск 15/ Редкол. Н.П. Горик (ред.-упор.) та ін. - Луцьк: ВМА "Терен", 2009. - 220 с.
ПРИСЛУХАЙСЯ
“Ще не вмерла Україна...”
Павло Чубинський
Коли думки візьмуть тебе в облогу
І молитов шукатимеш слова,
Прислухайся тихцем до серця свого:
Чи Україна в нім іще жива?
Ота, що ділиш хліб щоденний з нею,
Що береже в стежках твої сліди,
Що є тобі і небом, і зорею,
Що є повітрям і ковтком води, -
Чи ще не вмерла у тобі, живому?
Чи з твого серця, сповненого тьми,
Уже пішла, як та матуся з дому,
Прогнана звироднілими дітьми?
В твоїм — живе ще... Крапелькою крові
Переливається у біль, у гнів, в любов,
А в тім-он — гасне знівечена в слові.
А в тім — уже і вид її схолов.
Як страшно!.. Пращур сотні літ у свято
За неї ставив свічку крадькома,
А у скількох серцях її розп’ято,
А у скількох Вкраїни вже нема!
Чимало духу з вітром відлетіло.
Але невже ж перевелись на тлю
Мільйони тих, що прагли душу й тіло
За неї положити без жалю?!
Рахує втрати часомір невпинно.
Ростуть палаци.
Спить небесний грім.
Без українців вільна Україна -
Напівпорожній, вихололий дім.
.
Із книги: Горик Н.П. Повернення мавки: поезії. - Луцьк: Надстир’я, 2004. - 96 с.
ДО СИНА
Ти чуєш, як шумить Дніпро,
Як лине пісня журавлина?
То все на щастя, на добро,
То наша, сину, Україна.
Не згасла праведна зоря,
Не впала правда на коліна.
У кожній думі кобзаря
Живе, мій сину, Україна.
І слава Хортиці гучна,
І Берестечка кров невинна —
То все вона, для нас одна,
То наша, сину, Україна.
Щербили ми в боях шаблі
І воскресали на руїнах.
Далеко ген по всій землі
Гриміла, сину, Україна.
Тут все твоє: степи, гаї,
У небі — туга журавлина.
Нехай повік в душі твоїй
Не згасне, сину, Україна,
.
Із книги: Струцюк Й.Г. Глибока живиця: поезії. - Львів: Каменяр, 1989. - 118 с.
УСВІДОМЛЕННЯ
Всяк должен узнать свой народ
И в народе — себя,
Рус ли ты? Будь им...
Всё хорошо на своём месте
И в своей мере.
Григорій Сковорода
Якщо ти рус — то русом будь.
Якщо ти лях — будь завше ляхом.
І вже ніколи не забудь,
Хто ти, йдучи столюдним шляхом.
Бо той нікчема, хто не зна,
З якого племені він, роду...
Важка дороги крутизна
Без усвідомлення народу.
Але й тоді не загордись,
Як над сусідом станеш вище.
Від світу не відгородись,
Бо світ самітника освище.
Будь гідним сином у батьків,
Дитям достойним у Вітчизни.
Люби з усіх материків
Людей трудящих з материзни.
І вже ніколи не забудь,
Хто ти, йдучи столюдним шляхом...
Якщо ти рус — то русом будь.
А якщо лях — будь завше ляхом!
.
Із книги: Гоць Н.П. Молюсь на тебе: поезії. - Луцьк: Надстир’я, 1995. - 208 с.
УКРАЇНА
Вишита колоссям і калиною,
Вигойдана співом солов’я,
Звешся веселково — Україною —
Земле зачарована моя.
Ти мені боліла важко ранами,
Як тебе хотіли розп’ясти…
І хрещато-чорними й багряними —
Власний образ вишивала ти.
Вишивала ніжністю суворою,
Муками і полум’ям надій…
Я читаю всю свою історію
На сорочці вишитій твоїй.
Бачу, як злітала блискавицею,
Пломеніла правдою в борні…
І стікала мужньою живицею
На хресті, на палі, на вогні.
Вишиту колоссям і калиною,
Виборену кров’ю і вогнем,
Називаю гордо — Україною —
І ніхто мені не дорікне
.
Із книги: Волинь: Всеукраїнський суспільно-політичний, літературно-мистецький часопис. Число 6/ Засновник, гол. ред. А. Якубюк. - Луцьк: ВАТ "Волинська обласна друкарня", 2004. - 248 с.: іл.
Я ОСТАННЮ КРАПЛИНУ ВІДДАМ
Я останню краплину віддам
І доземно вклонюся людині,
Котра прагне, щоб чорна біда
Не селилась в моїй Україні.
Я покличу до праці й добра
Там, де світ постає жовто-синій,
Аби знали, що хвилі Дніпра
Україняться лиш в Україні...
Припаду до забутих могил,
Щоби пам’яттю в кожній хвилині,
Наче совість народна, могли
Прислужитись моїй Україні.
Чуєш, віро? До кожного йди,
Хто наругу яремну відкинув
І будує найбільше із див -
У душі молоду Україну!
.
Із книги: Мах П. Ластівка із крилами журби: поезії. - Луцьк: Надстир’я,2004. - 244 с.
СПІВАЄ БАБА ДАРКА НАМ ВІЙНУ...
Співає баба Дарка нам війну...
Для неї сцена — Світязя довкілля,
Думок її захмелене весілля
Вертає всеньку Липову* од сну...
За нею йде душею Миколай -
Отець-диякон з луцького Собору.
Ця пісня хвилить плесо в пізню пору,
Виводячи у ніч собачий лай...
О Господи! Вечеря та свята
І таємнича, як високе небо...
Співає баба Дарка нам літа,
Які нікому гудити не треба!
З епохи тої — лиш баладний плин
І сиротинська постать край дороги...
Не розуміють те міські бульдоги,
Як нашу правду вороги сікли.
Не зрозуміє ница рекетня,
Як за свободу йшли на смерть повстанці...
Та годі цього!
Проснемось уранці -
Попросим Бога молитов для дня.
Благослови, Всевишній, чесний труд
І поведи стражденну Україну
До європейського благого плину, -
Ніякі сили нас вже не зітруть!
________________
* Липова — вулиця в селі Світязь
.
...І УКРАЇНЦЕМ БУДЬ!
Декалог патріота
Ласкавість неба голубу,
Злотавість поля на крайліссі
Віддам, щоб серцем ти вознісся, -
І українцем будь!
Нелегку справді боротьбу
Тобі прийдеться подолати,
Аби жила Дніпрова мати, -
І українцем будь!
Забудь про вікову журбу,
Не підпирай чужого тину,
Люби незрадно Україну, -
І українцем будь!
Одне для тебе лиш табу:
Для себе не твори дорогу,
А за людей молися Богу, -
І українцем будь!
.
Із книги:Мах П. На білих крилах рушників: Про українську долю в’язка дум.../Іл М. Кумановський. - Луцьк: Надстир’я, 1998. - 60 с.:іл.
ДО УКРАЇНИ
Тебе хрестили Україною
І розпинали над руїною,
Топили-нищили навали,
Імперські шквали шматували.
Тобі підрізували крила,
Ярмом та голодом морили,
А ти здолала всі напасті
І гордо стала до причастя.
.
Джерело: Світязь: альманах Волинської обл. організації НСПУ/ ред. кол.: Н.Горик (ред.-упор.) та ін.. - Вип.12. - Луцьк: Волинська мистецька агенція "Терен", 2006. - 212 с.
.
Коментарi