/Files/images/rzne/патріот.png

/Files/images/kolaj/Вірш.jpeg

ВОЛИНСЬКИХ ПОЕТІВ

Євген ЦВИД, смт Шацьк

/Files/images/portreti/цвид2.jpg

ГІМН ШАЦЬКА

Селищ і сіл є на світі багацько,
Та кожному щастя своє.
Низько вклоняюсь тобі, древній Шацьку,
І вдячний, що ти в мене є!

.Ти з давніх-давен маєш виправку хвацьку,
Ти є молодим і тепер.
Квітни в віках, незрівнянний мій Шацьку,
В окрасі лісів і озер!

.Діти твої мають вроду козацьку,
І ними пишаєшся ти.
Ніколи не втратиш, рідний мій Шацьку,
Ти гідності та доброти!

.Хай чайка над озером зойкне зненацька,
Хай в лісі зозуля кує...
В любові тобі зізнаюся, мій Шацьку,
І вдячний, що ти в мене є!

.

Джерело: газета "Шацький край"


Надія ПРИЙМУК, смт Шацьк

/Files/images/portreti/Приймук.jpg

****

Я українка з голови до п’ят,
Ніхто не забере матусі вроду,
Хай заздрить мовчки безсердечний кат,
Не зраджу нізащо свого народу.

Мій батько-Світязь, матінка-Волинь,
Ошатний Шацьк визорює з колиски,
В моїх очах сховавши всю глибінь,
Ми родичі із ним аж надто близькі.

Я не віддам тобі й шматок землі,
Бо Схід і Захід-це одна країна,
Я знаю: переможем у війні,
Розквітне наша славна Україна.

****

Знаю, на війні ніхто не спить,
Там хвилина вічністю здається,
Це ж над нами височить блакить,
А у Вас же кров постійно ллється.

І щоночі сняться Вам сини,
Донечки маленькі рученята,
Бо ніхто з нас не чекав війни,
Та ніяк не скінчиться, проклята.

Вам за зброю служить автомат,
А у нас-молитва до півночі,
Щоб вернувсь живим кожен солдат,
І не плакали його душа й матусі очі.

.

Джерело: https://www.facebook.com/priyjmuk.n


Володимир ВАЩУК, с. Мельники Шацького району

.

Володимир Ващук "Бійці УПА"

.


Іван КОТОВИЧ, м. Любомль

/Files/images/portreti/Котович.jpg

УПА

То кров полеглих патріотів
Настійно стукала в серця,
То піднімав народ на спротив
Тягар тернового вінця.

Між двох вогнів, між двох імперій
Набатом дужим загримів,
Звіщаючи новітню еру,
Народу змученого гнів.

Хай насміхалися заброди,
Хай лютували вороги —
Відлуння грозових походів
Таки роз’їло ланцюги.

У незалежній Україні
Геройський чин буремних літ
Згадаймо з почестю хоч нині,—
Вшануймо славний родовід.

Те, що сьогодні ми на волі,
Що є Держава і Закон,
Не примха лагідної долі —
За це боровся кожен схрон.

.

Із книги: Світязь: альманах Волинської обласної Національної Спілки письменників України. Випуск 15/ Редкол. Н.П. Горик (ред.-упор.) та ін. - Луцьк: ВМА "Терен", 2009. - 220 с.


Ніна ГОРИК, м. Ковель

/Files/images/portreti/260px-Ніна_Горик.jpg

ПРИСЛУХАЙСЯ

“Ще не вмерла Україна...”

Павло Чубинський

Коли думки візьмуть тебе в облогу
І молитов шукатимеш слова,
Прислухайся тихцем до серця свого:
Чи Україна в нім іще жива?

Ота, що ділиш хліб щоденний з нею,
Що береже в стежках твої сліди,
Що є тобі і небом, і зорею,
Що є повітрям і ковтком води, -

Чи ще не вмерла у тобі, живому?
Чи з твого серця, сповненого тьми,
Уже пішла, як та матуся з дому,
Прогнана звироднілими дітьми?

В твоїм — живе ще... Крапелькою крові
Переливається у біль, у гнів, в любов,
А в тім-он — гасне знівечена в слові.
А в тім — уже і вид її схолов.

Як страшно!.. Пращур сотні літ у свято
За неї ставив свічку крадькома,
А у скількох серцях її розп’ято,
А у скількох Вкраїни вже нема!

Чимало духу з вітром відлетіло.
Але невже ж перевелись на тлю
Мільйони тих, що прагли душу й тіло
За неї положити без жалю?!

Рахує втрати часомір невпинно.
Ростуть палаци.
Спить небесний грім.
Без українців вільна Україна -
Напівпорожній, вихололий дім.

.

Із книги: Горик Н.П. Повернення мавки: поезії. - Луцьк: Надстир’я, 2004. - 96 с.


Йосип СТРУЦЮК

/Files/images/portreti/85u.jpg

ДО СИНА

Ти чуєш, як шумить Дніпро,
Як лине пісня журавлина?
То все на щастя, на добро,
То наша, сину, Україна.

Не згасла праведна зоря,
Не впала правда на коліна.
У кожній думі кобзаря
Живе, мій сину, Україна.

І слава Хортиці гучна,
І Берестечка кров невинна —
То все вона, для нас одна,
То наша, сину, Україна.

Щербили ми в боях шаблі
І воскресали на руїнах.
Далеко ген по всій землі
Гриміла, сину, Україна.

Тут все твоє: степи, гаї,
У небі — туга журавлина.
Нехай повік в душі твоїй
Не згасне, сину, Україна,

.

Із книги: Струцюк Й.Г. Глибока живиця: поезії. - Львів: Каменяр, 1989. - 118 с.


Петро ГОЦЬ

/Files/images/portreti/Гоць.png

УСВІДОМЛЕННЯ

Всяк должен узнать свой народ
И в народе — себя,
Рус ли ты? Будь им...
Всё хорошо на своём месте
И в своей мере.

Григорій Сковорода

Якщо ти рус — то русом будь.
Якщо ти лях — будь завше ляхом.
І вже ніколи не забудь,
Хто ти, йдучи столюдним шляхом.
Бо той нікчема, хто не зна,
З якого племені він, роду...
Важка дороги крутизна
Без усвідомлення народу.
Але й тоді не загордись,
Як над сусідом станеш вище.
Від світу не відгородись,
Бо світ самітника освище.
Будь гідним сином у батьків,
Дитям достойним у Вітчизни.
Люби з усіх материків
Людей трудящих з материзни.
І вже ніколи не забудь,
Хто ти, йдучи столюдним шляхом...
Якщо ти рус — то русом будь.
А якщо лях — будь завше ляхом!

.

Із книги: Гоць Н.П. Молюсь на тебе: поезії. - Луцьк: Надстир’я, 1995. - 208 с.


Олександр БОГАЧУК

/Files/images/portreti/богачук.jpg

УКРАЇНА

Вишита колоссям і калиною,
Вигойдана співом солов’я,
Звешся веселково — Україною —
Земле зачарована моя.

Ти мені боліла важко ранами,
Як тебе хотіли розп’ясти…
І хрещато-чорними й багряними —
Власний образ вишивала ти.

Вишивала ніжністю суворою,
Муками і полум’ям надій…
Я читаю всю свою історію
На сорочці вишитій твоїй.

Бачу, як злітала блискавицею,
Пломеніла правдою в борні…
І стікала мужньою живицею
На хресті, на палі, на вогні.

Вишиту колоссям і калиною,
Виборену кров’ю і вогнем,
Називаю гордо — Україною —
І ніхто мені не дорікне

.

Із книги: Волинь: Всеукраїнський суспільно-політичний, літературно-мистецький часопис. Число 6/ Засновник, гол. ред. А. Якубюк. - Луцьк: ВАТ "Волинська обласна друкарня", 2004. - 248 с.: іл.


Петро МАХ

/Files/images/portreti/мах.jpg

Я ОСТАННЮ КРАПЛИНУ ВІДДАМ

Я останню краплину віддам
І доземно вклонюся людині,
Котра прагне, щоб чорна біда
Не селилась в моїй Україні.

Я покличу до праці й добра
Там, де світ постає жовто-синій,
Аби знали, що хвилі Дніпра
Україняться лиш в Україні...

Припаду до забутих могил,
Щоби пам’яттю в кожній хвилині,
Наче совість народна, могли
Прислужитись моїй Україні.

Чуєш, віро? До кожного йди,
Хто наругу яремну відкинув
І будує найбільше із див -
У душі молоду Україну!

.

Із книги: Мах П. Ластівка із крилами журби: поезії. - Луцьк: Надстир’я,2004. - 244 с.

СПІВАЄ БАБА ДАРКА НАМ ВІЙНУ...

Співає баба Дарка нам війну...
Для неї сцена — Світязя довкілля,
Думок її захмелене весілля
Вертає всеньку Липову* од сну...

За нею йде душею Миколай -
Отець-диякон з луцького Собору.
Ця пісня хвилить плесо в пізню пору,
Виводячи у ніч собачий лай...

О Господи! Вечеря та свята
І таємнича, як високе небо...
Співає баба Дарка нам літа,
Які нікому гудити не треба!

З епохи тої — лиш баладний плин
І сиротинська постать край дороги...
Не розуміють те міські бульдоги,
Як нашу правду вороги сікли.

Не зрозуміє ница рекетня,
Як за свободу йшли на смерть повстанці...
Та годі цього!
Проснемось уранці -
Попросим Бога молитов для дня.

Благослови, Всевишній, чесний труд
І поведи стражденну Україну
До європейського благого плину, -
Ніякі сили нас вже не зітруть!

________________

* Липова — вулиця в селі Світязь

.

...І УКРАЇНЦЕМ БУДЬ!

Декалог патріота

Ласкавість неба голубу,
Злотавість поля на крайліссі
Віддам, щоб серцем ти вознісся, -
І українцем будь!

Нелегку справді боротьбу
Тобі прийдеться подолати,
Аби жила Дніпрова мати, -
І українцем будь!

Забудь про вікову журбу,
Не підпирай чужого тину,
Люби незрадно Україну, -
І українцем будь!

Одне для тебе лиш табу:
Для себе не твори дорогу,
А за людей молися Богу, -
І українцем будь!

.

Із книги:Мах П. На білих крилах рушників: Про українську долю в’язка дум.../Іл М. Кумановський. - Луцьк: Надстир’я, 1998. - 60 с.:іл.

/Files/images/atributika/logotip перо.jpg

Кiлькiсть переглядiв: 11026

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.