.

Якісний склад води Шацьких озер

/Files/images/svtyaz/ozero-svityaz.jpg

Згідно із Програмою державного моніторингу довкілля, в частині здійснення контролю якості поверхневих вод, затвердженої наказом Держводагентства України № 14 від 10.02.2015р, лабораторією моніторингу вод та ґрунтів Волинської ГГМП у 2016 році були виконані аналізи якості поверхневих вод Волинської області у басейнах р. Дніпро і р. Вісла.

По усіх пунктах спостереження у водах Західного Бугу спостерігаються підвищені концентрації заліза протягом року, - інформує Волинське обласне управління водних ресурсів.

Води приток Бугу мають параметри, характерні для річок регіону загалом. Вони прісні, гідрокарбонатно-кальцієві, середньої жорсткості, із слаболужним (р. Луга) чи нейтральним (р. Ягодинка; вплив вод Ягодинського озера) рН. Для їхніх вод характерні підвищені концентрації заліза.

Води озер басейну, на котрих проводились спостереження, мають такі характеристики:

оз. Світязь (с. Світязь,): води в озері гідрокарбонатно-кальцієві зі слаболужним рН, м`які, прісні;

оз. Люцимер: вода гідрокарбонатно-кальцієва, м`яка, зафіксовані незначні перевищення норм заліза;

оз. Велике Чорне: вода гідрокарбонатно-кальцієва, м`яка;

оз. Луки-Перемут: вода гідрокарбонатно-кальцієва, м`яка, зафіксовано перевищення норм заліза у другому та третьому кварталах року;

оз. Пісочне: вода гідрокарбонатно-кальцієва, м`яка;

оз. Кримно: вода гідрокарбонатно-кальцієва, середньої жорсткості, зафіксовані незначні перевищення норм заліза;

оз. Турське: вода гідрокарбонатно-кальцієва, м`яка, протягом року спостерігалося перевищення норм ГДК по залізу;

оз. Святе: вода гідрокарбонатно-кальцієва, м`яка.

Порівняльний аналіз стану водних об`єктів за їхніми гідрохімічними показниками за роки спостережень показує, що суттєвих змін в стані річок та озер не відбулось. В основному, вони мають задовільний гідрохімічний стан.

Cучасний стан та екологічні проблеми озера Світязь

/Files/images/rzne/прозорість.jpeg

Унікальність та неповторність екосистеми озера привертали увагу багатьох дослідників. Водні акваторії Шацького НПП можна використовувати як еталонні. Проте останніми десятиліттями інтенсивність і структура природокористування в районі значно змінилися.

На базі Шацьких озер сформувалася та розвивається інфраструктура відпочинку — створено туристичні комплекси й пансіонати, прокладено автомобільні шляхи тощо. Основними джерелами забруднення поверхневих і підземних вод нині стали не стічні води із сільгоспугідь (пестициди та добрива) як було раніше, а комунальні відходи, звалища сміття, будівництво у прибережних смугах, заїзд автотранспорту та його миття біля озер.

Зростання вмісту гідрокарбонат-іонів, хлоридів та сульфатів свідчить про підвищення антропогенного навантаження. Бази відпочинку, що розміщені на березі оз. Світязь не дотримуються рекреаційних норм (30люд./кв.км). У середньому цей показник перевищує норму в 20-25 разів, причому спостерігається постійна тенденція до його зростання.

Відповідно зі зростанням кількості відпочивальників підвищується споживання рибних ресурсів озера. При недотриманні розмірних характеристик (величин міри) та в умовах відсутності статусу заповідності, хоча б зон відтворення аборигенної іхтіофауни, в найближчому майбутньому будемо мати повну її деградацію при супутних проблемах постійного забруднення водойми побутовими та промисловими відходами, сміттям.

На зміни іхтіоценозу оз. Світязь впливають ізольованість водойми (на ростові характеристики) та браконьєрство (на видове різноманіття). Так, останнім часом знизилася чисельність щуки як біологічного регулятора чисельності смітних видів риб, чисельність та ростові характеристики краснопірки, зросла чисельність канадського сомика та зменшилися його ростові характеристики.

ВУГОР ЗНИКАЄ З ШАЦЬКИХ ОЗЕР:( ТСН

Одним із визначальних чинників погіршення стану оз. Світязь стало осушення навколишніх земель. Як результат, скоротилася площа водного дзеркала водойми, а значить зменшились глибини на літоральних ділянках, що у свою чергу, сприяло інтенсивному розвитку вищої водної рослинності й посиленню процесу замулення (прикладом може слугувати затока Лука). Якщо в глибоких озерах швидкість накопичення мулу складає 1-2 мм/рік, то в мілководних цей показник вдесятеро більший і становить 1-2 см/рік. Зазначені процеси викликають зменшення площі нерестовищ і погіршення кормових умов для риби, що в результаті впливає на рибопродуктивність озер.

Суттєвими факторами, які також негативно впливають на озеро, є недостатня ефективність існуючої системи управління охороною та використанням водних ресурсів унаслідок недосконалості нормативно-правової бази й організаційної структури управління, а також екологічна просвіта населення.

Для збереження екосистеми оз. Світязь необхідно дотримуватися правил господарювання у прибережних захисних смугах водоохоронної зони, дотримуватися науково обгрунтованого рекреаційного й народногосподарського навантаження, проводити системні дослідження, які дадуть змогу не тільки прогнозувати екологічний стан озера, а й керувати та боротися із забруднювачами. А також необхідно регулювати чисельність і масовість любительського рибальства, організовувати екологічно-просвітницькі заходи.

/Files/images/rzne/знак.jpeg

От би такий знак на пляжах Світязя!

.

За матеріалами наукових робіт:

Мольчак Я.О., Фесюк В.О. Сучасний природно-господарський стан озера Світязь та екологічні проблеми.

Волкошовець О.В., Гриб Й.В. Вплив демографічного навантаження та урбанізованих територій на формування видового різноманіття іхтіофауни річково-озерних екосистем.

/Files/images/anmashki/1/Галочка.gif

ДІЗНАЙСЯ БІЛЬШЕ :

ПРО СВІТЯЗЬ НАУКОВИЙ

ПРО СВІТЯЗЬ В ХУДОЖНІЙ ЛІТЕРАТУРІ

ПРО СВІТЯЗЬ В ЛЕГЕНДАХ

.

Фахівець пояснив, чому міліє Світязь

/Files/images/svtyaz/міліє.jpg

Обміління озера Світязь пов'язане з посушливими роками.

Старожили ще пам’ятають безкраї болота на Волинському Поліссі і серед них лише невеличкі латочки полів. В останній чверті ХІХ століття розпочалася меліорація, яка була продовжена в міжвоєнний період і особливого розмаху набрала в 1960-1980 роки, - пише Район.Шацьк.

Сьогодні в області таких відвойованих у боліт земель 416 тисяч гектарів з них 347 тисяч це меліоровані сільськогосподарські угіддя, або третина від усіх – інформує Волинське обласне управління водних ресурсів.

У начальника розташованої в Ковелі Волинської гідрогеолого-меліоративної партії Валерія Грижука працівники управління запитали, чому торік так обміліло найбільше і найглибше озеро Волині Світязь, чи не позначився на цьому вплив розташованого в Білорусі на кордоні з Україною Хотиславського кар’єру крейди.

- Подібна ситуація спостерігається в цілому по області, - зауважив фахівець. - Це не лише пониження рівнів ґрунтових вод протягом засушливого періоду, які спостерігалися протягом 2014 - 2016 років, а це й зниження рівнів саме підземних вод, які і живлять карстові озера, якими є Світязь. Це чітко спостерігається і по нинішній ситуації. Цьогорічні опади значно перевищують 2015-2016 роки і, навіть, 2013 – 2014-і, але рівні ґрунтових вод встановилися приблизно на тому ж рівні, що і в минулому році. Хоча опадів тоді було значно менше.

Це свідчить про те, що ґрунтові води живлять артезіанські, які дуже виснажилися за 2014 – 2016 роки. Приблизно така ж ситуація була в нашому регіоні і в засушливому 1915 році. Тоді знадобилося аж три роки, щоб поновити рівні ґрунтових і підземних вод, рівні води в озерах. Тобто поповнення втрачених під час посухи запасів потребує значно більшого періоду.

www.volynpost.com
05.06.2017

.

Де в Шацькому районі найчистіша вода

/Files/images/portreti/шачанін.jpg

За допомогою TDS-метра (пристрій для вимірювання загальної мінералізації) Ігорем Гулик-Шачаніним було проведено невеличке дослідження якості води в нашому районі та за його межами. Звичайно, це не професійне дослідження, однак воно дало змогу на побутовому рівні зорієнтуватись у виборі джерела як питної води, так і для побутового використання. До того ж, інформація цікава не лише місцевим жителям.

Так, з будь-якої енциклопедії відомо, що до параметрів питної води відносять такі основні показники, як фізичні, мікробіологічні та хімічні властивості. Саме хімічні властивості води, а точніше вміст розчинених у ній мінеральних речовин (а це, в основному, солі, мінерали), а отже, і відносний ступінь її жорсткості, й визначає цей пристрій. Проста вода без домішок (H2O) має показник 0 мг/л. Чим більше домішок у воді, тим важче вона засвоюється організмом. За показником фізіологічної повноцінності мінерального складу води оптимальною є мінералізація від 200 до 500 мг/л, адже з водою в організм людини потрапляють й корисні мінеральні речовини. За стандартами якості питної води вона є придатною для пиття в діапазоні від 0 до 1000 мг/літр, в деяких країнах - від 0 до 1500 мг/літр.

Отож, перша частина дослідження була присвячена саме якості питної води - це джерела поблизу Шацька, побутові криниці, друга - якості води найпопулярніших озер Шацького району і не тільки.

В результаті такого дослідження, на диво, найчистішою виявилася вода не в Світязі...

Рівень мінералізації (мг/л) в озерах і річках: озеро Пісочне(62), озеро Мале Згоранське (64), озеро Луки (83), озеро Світязь (110), озеро Пулемецьке (111), озеро Перемут (117), озеро Люцимер (123), озеро Соминець (132), озеро Велике Згоранське (162), озеро Велике Чорне (203), річка Турія, (208), річка Прип'ять (213), річка Стир (261).

Рівень мінералізації в джерелах та криницях (мг/л): криниця на базі відпочинку “Медик” (104), джерело біля Шацького сміттєзвалища (113), джерело біля урочища Гряда (207), криниця біля електропідстанції (241), криниця біля Шацької селищної ради (259).

Ігор ГУЛИК-ШАЧАНІН
Район. Шацьк
28.01.2018

Кiлькiсть переглядiв: 1953

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.